Фото Варшави - Польський Візовий центр

Варша́ва (пол. Warszawa) — столиця Польщі з 1596 року, порт на річці Вісла, адміністративний центр Мазовецького воєводства. Місто є місцем розташування центральних органів влади Республіки Польща, іноземних місій, штаб-квартир значної кількості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Польщі.

Варшава є найбільшим містом Польщі, населення міста становить 1,7 млн жителів.

Машинобудування (автобудування, електротехнічне та ін.), металообробка і металургія, хімічна, парфумерна, поліграфічна, легка промисловість. Університет (1818). Національний музей (з музеєм До. Дуніковського), археологічний музей. «Театр Велькі», «Театр Польскі», «Театр народови» та ін. Міжнародний музичний фестиваль «Варшавська осінь» (з 1956).

Перші поселення на території сучасної Варшави відносять до X століття. На початку XV-XVI століть столиця Мазовецького князівства, в XVI — початку XIX століть — всієї Польщі, в 1807-13 роках — Варшавського князівства, з 1815 р. — Королівства Польського (у складі Російської імперії). Після сильних руйнацій під час 2-ої світової війни відновлені: Старе місто, королівський замок XVI-XVII століть, багато костелів, палаци і парки; ансамбль Маршалковської вулиці (1960-ті рр.). Історичний центр Варшави належить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Перші укріплені поселення на місці сьогоднішньої Варшави були Бродно (9-те/10-те сторіччя) і Уяздов (12-те/13-те сторіччя). Після Уяздова була руїна, нове подібне поселення засновується на місці маленького рибальського села за назвою Варшава. На початку 14-го сторіччя цей край переходить до князів Мазовських. З 1413 — столиця Мазовії. У 1526 припинила існування місцева княжа гілка, князівство було знов включене до Польщі. У 1529 Варшава вперше стає місцем Сейму, постійно — з 1569. У 1573 Варшава надає своє ім'я Варшавський Конфедерації (1573), формально встановивши релігійну свободу в Польсько-Литовській Державі.

Завдяки його центральному розташуванню між столицями Речі Посполитої — Краковом і Вільнюсом, Варшава стала столицею держави і в той же час у 1596, король Сигізмунд ІІІ Ваза перемістив суд з Кракова. Варшава була столицею Речі Посполитої до 1795, коли королівство Пруссія її анексувало, і зробила столицею провінції Південна Пруссія. Звільнена наполеонівською армією в 1807, Варшава була зроблена столицею новоствореного Варшавського герцогства. Беручи до уваги рішення Віденського конгресу у 1815, Варшава стала столицею Царства Польського, конституційною монархією під протекторатом Російської імперії. Варшавський Королівський Університет був заснований у 1816 році.

Після повторного порушення Польської конституції Росією, у 1830 вибухнуло Польське повстання. Проте, Польсько-російська війна була закінчена в 1831 придушенням повстання і автономія Царства Польського була урізана . 27 лютого 1861 варшавський натовп, протестуючий проти російської влади у Польщі, був розігнаний російськими солдатами. П'ять чоловік було вбито. Підпільний Польський Національний Уряд проіснував у Варшаві протягом повстання у 1863-4.

Варшава процвітала наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя під головуванням російського генерала Сократа Старинкевича (1875-92), призначеного царем Олександром III. Старинкевич проводить перший у Варшаві водопровід і систему стічних вод, запроектовані і побудовані англійським інженером Вільямом Ліндлеєм і його сином, Вільям ом Гірлін Ліндлеєм, а також були проведенні розширення і модернізація трамваю, вуличного освітлення і газового заводу.
Адам Міцкевич монумент, біля 1900
Мерія, біля 1900
Церква Святого Олександра, біля 1900
Протягом ІІ Другої Світової Війни 85 % будівель у Варшаві були знищені

Варшава стала столицею незалежної Польщі в 1918. В ході Польсько-радянської війни у 1920, під час Варшавської битви, на східних околицях міста, столиця була успішно захищена, а Червона Армія зазнала поразки.

Протягом Другої Світової війни центральна Польща, зокрема Варшава, були під владою Генеральної губернії, нацистської колоніальної адміністрації.


      

Всі заклади вищої освіти були закриті і все єврейське населення Варшави — декілька сотень тисяч, приблизно 30 % населення міста — відпроваджене у Варшавське Гетто. 19 квітня 1943 надійшов наказ знищити гетто (це була частина Гітлерівського «завершального рішення»). Євреї почали повстання, яке тривало майже місяць. Коли боротьба закінчилася, майже всіх уцілілих знищили, лише деякі змогли втекти чи сховатись.
Відновленний після війни історичний будинок, 2006

У липні 1944 Червона Армія увійшла глибоко на польську територію, переслідуючи німців на Варшавському напрямку. Знаючи, що Сталін був вороже налаштований до ідеї незалежної Польщі, Польський уряд у вигнанні що знаходився у Лондоні, віддав наказ підпільній Армії Крайовій (AK) визволити Варшаву від нацистів якраз перед приходом Червоної Армії. І 1 серпня 1944, коли Радянська армія швидко наближалася до міста, Армія Крайова та цивільне населення розпочало Варшавське повстання, яке тривало 63 дні, але зрештою завершилося капітуляцією.

Полонених повстанців відконвоювали в табори полонених у Німеччині, а цивільне населення депортували. Гітлер, нехтуючи узгодженими умовами капітуляції, наказав повністю зруйнувати місто, бібліотеки та музеї вивезти до Німеччини або спалити. Близько 85 % міста було знищено, зокрема, історичне Старе Місто та Королівський замок.

Після війни було багато зроблено, для відбудови Варшави. Місто відновило свою роль столиці, центру політичного й економічного життя. Під керівництвом архітектора та реставратора Яна Захватовича багато історичних вулиць, будинків і храмів були відновлені у їх довоєнному вигляді. 1980 року історичне Старе Місто Варшави внесли до Світової Спадщини ЮНЕСКО.

1995 року було відкрито Варшавський метрополітен.